Трудовий потенціал: поняття, структура та показники для працівника

04.07.2015

Трудовий потенціал: поняття, структура та показники для працівника, підприємства, суспільства, якість населення країни і персоналу підприємства

Для визначення можливостей участі людини в економічних процесах зазвичай використовується поняття «робоча сила» і «людський капітал».

Під робочою силою прийнято розуміти здатність людини до праці, тобто сукупність її фізичних та інтелектуальних даних, які можуть бути застосовані у виробництві. Практично робоча сила характеризується, як правило, показниками здоров’я, освіти та професіоналізму.

Людський капітал розглядається як сукупність якостей, які визначають продуктивність і можуть стати джерелом прибутку для людини, сім’ї, підприємства і суспільства. Такими якостями зазвичай вважають здоров’я, природні здібності, освіту, професіоналізм, мобільність.

Узагальнюючим показником процесу становлення і розвитку людини в трудовій діяльності є трудовий потенціал суспільства. Словом потенціал зазвичай позначають засоби, запаси, джерела, які можуть бути використані, а також можливості окремої особи, групи осіб, суспільства в конкретній обстановці.

В усьому світі прийшли до визнання, що головною продуктивною силою є людина. Кожен робітник, окремі групи і суспільство в цілому мають можливості і здібності здійснювати і удосконалювати трудову діяльність, суттєво підвищувати її ефективність.

Термін «потенціал» був введений у науковий обіг 10-15 років тому. Трактування даного терміну означає наявність у когось (окремо взятої людини, первинного трудового колектива, суспільства в цілому) прихованих, ще не проявили себе можливостей або здібностей у відповідних сферах життєдіяльності. Визначаючи данну економічну категорію, слід мати на увазі, що потенціал (економічний, виробничий, трудовий) становить узагальнену, загальну характеристику ресурсів, прив’язану до місця і часу.

Таким чином, компоненти трудового потенціалу повинні характеризувати:

1)психофізіологічні можливості участі в суспільно корисній діяльності;

2)можливості нормальних соціальних контактів;

3)здібності до генерації нових ідей, методів, образів, уявлень;

4)раціональність поведінки;

5)наявність знань і навичок, необхідних для виконання певних обов’язків та видів робіт;

6)пропозиція на ринку праці.

Приведеним аспектам відповідають наступні компоненти трудового потенціалу: здоров’я; моральність і вміння працювати в колективі; творчий потенціал; активність; організованість і асертивність (гармонійне поєднання властивостей особистості); освіта; професіоналізм; ресурси робочого часу.

Показники, що характеризують ці компоненти, можуть відноситися як до окремої людини, так і до різноманітних колективів, в тому числі до персоналу підприємства і населення країни в цілому.

Можливості людей по здійсненню в процесі суспільно корисної діяльності широкого комплексу функцій (виробничих, організаційно-управлінських, суспільно-політичних та інших) визначаються якостями людини, як:

• специфічного (трудового) ресурсу і основи виробництва (якостями індивіда як частини населення);

• головної виробничої сили та суб’єкта виробничих відносин (якостями індивіда як робітника — носія здібності до праці, творця матеріальних та духовних благ);

• члена суспільства (в якості індивіда як соціально-формованої особистості, члена асоціації працюючих, учасника управління державними справами).

В силу цього сукупна здібність до праці, що визначає міру можливої участі будь-якої людини у суспільно корисній діяльності, може бути охарактеризована не тільки з боку психофізіологічної придатності і професіональної підготовленості до виконання конкретних трудових функцій, але і по часу і витратам праці, а також по ступеню громадянської і духовної зрілості особистості.

Потенціал, виступаючи в єдності просторових і тимчасових характеристик, концентрує в собі одночасно три рівні зв’язків і відносин:

перший рівень. відображає минуле, тобто являє собою сукупність властивостей, накопичених системою в процесі її становлення та обумовлює можливість її функціонування і розвитку;

другий рівень. характеризує сьогодення з точки зору практичного застосування і використання наявних здібностей;

третій рівень. орієнтований на розвиток: в процесі трудової діяльності робітник не лише реалізує свої здібності, але і набуває нових навичок.

Трудовий потенціал працівника

Трудовий потенціал особистості формується під впливом таких якостей, як уміння і бажання працювати, ініціативність у праці і господарська заповзятість, творча активність та ін

Таким чином, можна говорити про трудовий потенціал окремої людини, підприємства, міста, області, всього суспільства, оскільки він являє собою сукупність усіх здібностей людини до праці.

Вихідної структурообразующей одиницею трудового потенціалу є трудовий потенціал робітника (особистості), що складає основу формування трудових потенціалів вищих структурних рівнів. Крім того, слід враховувати дві важливі обставини. По-перше, до моменту зайнятості людини працею говорити про її робочу силу можна лише умовно як про фізичну і духовну працездатності взагалі, як про можливий потенційний трудовий внесок. По-друге, результат використання індивідуальної робочої сили – це реальний трудовий внесок працівника, він виражається в конкретному продукті, а також у певному рівні ефективності праці, досягнутому працівником.

Трудовий потенціал працівника не є величиною постійною, він безупинно змінюється. Працездатність людини і накопичуються в процесі трудової діяльності творчі здібності працівника зростають в міру розвитку і вдосконалення знань і навичок покращення умов праці і життєдіяльності. Але вони можуть і знижуватися, якщо, зокрема, погіршується стан здоров’я працівника, посилюється режим праці і т. п.

Трудовий потенціал працівника містить :

• психофізіологічний потенціал – здібності і схильності людини, стан його здоров’я, працездатність, витривалість, тип нервової системи і т. п.;

• кваліфікаційний потенціал – обсяг, глибину і різнобічність загальних і спеціальних знань, трудових навичок і вмінь, що обумовлюють здатність працівника до праці визначеного змісту і складності;

• особистісний потенціал – рівень громадянської свідомості і соціальної зрілості, ступінь засвоєння працівником норм ставлення до праці, ціннісні орієнтації, інтереси, потреби у сфері праці.

Трудовий потенціал працівника залежить від ступеня взаємного узгодження в розвитку психофізіологічного, кваліфікаційного і особистісного потенціалів.

Трудовий потенціал підприємства

Стосовно до підприємства трудовий потенціал являє собою граничну величину можливої участі працівників у виробництві з урахуванням їх психофізіологічних особливостей, рівня професійних знань, накопиченого досвіду за наявності необхідних організаційно-технічних умов.

Трудовий потенціал підприємства як система завжди більше суми складових її частин – індивідуальних трудових потенціалів окремих працівників. Вже саме об’єднання працівників в єдиний і планомірно організований процес праці породжує ефект колективної праці, який перевершує суму сил робітників, діючих індивідуально.

Таким чином, якщо сукупність фізичних і духовних здібностей людини є основою трудового потенціалу особистості, то виробнича сила, яка виникає завдяки спільній діяльності різних індивідів, складає основу трудового потенціалу колективу підприємства. При цьому необхідно враховувати, що трудові колективи володіють різними потенціалами в залежності від територіального розташування підприємства, галузевої приналежності, розмірів виробництва, статево-вікової структури та ін. Крім того, кожне підприємство має свої особливості формування колективу, трудові традиції, взаємовідносини між робітниками.

Структура трудового потенціалу підприємства являє собою співвідношення різних демографічних, соціальних, функціональних, професійних і інших характеристик груп працівників і відносин між ними.

У трудовому потенціалі підприємства можна виділити наступні компоненти: кадровий, професійний, кваліфікаційний і організаційний.

Кадрова складова включає: кваліфікаційний потенціал (професійні знання, уміння і навички) і освітній потенціал (пізнавальні здібності).

Професійна структура колективу пов’язана зі змінами в змісті праці під впливом НТП, що обумовлює появу нових і відмирання старих професій, ускладнення трудових операцій.

Кваліфікаційна структура визначається якісними змінами в трудовому потенціалі (зростання умінь, знань, навичок) і відображає, перш за все, зміни в його особистісній складовій.

Організаційна складова трудового потенціалу підприємства включає високу організацію і культуру праці, знаходячи своє відображення у чіткості, ритмічності, узгодженості трудових зусиль і високого ступеню задоволеності робітників своєю працею.

Організаційна складова трудового потенціалу багато в чому визна-визначає ефективність функціонування трудового колективу як системи в цілому і кожного працівника окремо, і з цих позицій безпосередньо пов’язана з ефективним використанням трудового потенціалу.

Приклади характеристик трудового потенціалу

Компоненти трудового потенціалу

Короткий опис статті: людські ресурси Для визначення можливостей участі людини в економічних процесах зазвичай використовується поняття потенціал, потенціалу, трудового, людини, підприємства, як,  

Джерело: Трудовий потенціал: поняття, структура та показники для працівника, підприємства, суспільства, якість населення країни і персоналу підприємства

Також ви можете прочитати