Нафтовий пасьянс Росії, Економіка, Вільна Преса

16.09.2015

Уряду залишається тільки гадати, якою буде ціна нафти наступного року

Ціна на нафту в наступному році зросте до 85-90 доларів за барель, впевнено заявив у неділю, 30 листопада міністр енергетики Олександр Новак. Оптимізму міністра можна тільки позаздрити, але навіть в цьому випадку Мінекономрозвитку все одно доведеться «скоригувати» ціну, яка була запланована в бюджеті на наступний рік на рівні 100 доларів за барель, передає агентство ТАСС. І скільки разів потім ще доведеться це зробити — однією ОПЕК відомо. Причому, що це означає зрозуміло кожному — «коригування» може бути тільки за рахунок скорочення бюджетних витрат, які і без того урізані до межі.

Доходи казни Росії як і раніше більш ніж наполовину залежать від продажу енергоносіїв, бюджет верстається на основі нафтових цін, і навіть ціни у газових контрактах «Газпром» змінюються в залежності від цін на нафту. Але якою буде ціна на нафту, уряду щоразу залишається тільки гадати, так як від Росії це абсолютно не залежить.

Чому ж так відбувається, адже Росія — найбільший у світі виробник нафти? Добові обсяги видобутку російської нафти можна порівняти лише з двома гравцями на світовому нафтовому ринку — Саудівською Аравією і США. У 2013 році саудити добували 11,5 млн барелів нафти на добу, Росія — 10,8 млн барелів, а США — 10 млн барелів. Всі інші виробники нафти видобувають в рази менше. В цілому обсяги добового видобутку в Китаї, Канаді, ОАЕ, Ірані, Іраку та Кувейті варіюються в межах від 3,1 до 4,2 млн барелів на добу. При цьому Росія, на відміну від Саудівської Аравії і США, практично ніяк не бере участь у формуванні цін на свій головний експортний продукт.

Як кажуть експерти, щоб вплинути на світові ціни нафти, Росії треба скоротити видобуток як мінімум на 4 млн барелів на добу — більш ніж на третину. За словами експертів, теоретично такий крок призведе до зростання нафтових цін на 15-25 доларів за барель, і може повернути комфортні для нас 100 доларів, які закладені в бюджеті на наступний рік.

Однак сама Росія на цьому програє: скорочення видобутку призведе до падіння доходів російських нафтовиків і надходжень у скарбницю. Крім того, Росія ризикує просто втратити свої традиційні ринки збуту. Вихід Росії з ринку дуже обрадує Іран, Саудівську Аравію та інші країни ОПЕК, ціни виростуть, і вони з цим високим цінами зможуть наростити обсяги експорту. А Росія втратить статус надійного постачальника, адже нафта поставляється за довгостроковими контрактами, але головне, повернути російську нафту на ринок буде вкрай складно. Тому що покупці — нафтопереробні підприємства перебудуються на інші типи нафти, і щоб повернути їх назад, треба буде пропонувати величезні знижки. Це як з Іраном, у якого зараз після стількох років санкцій великі складнощі з поверненням на ринок, так як його покупці вже переорієнтувалися на саудівську нафту.

Але на практиці скорочення Росією видобутку на 4 млн барелів нафти в добу може виявитися марним, вважають експерти, тому що країни ОПЕК — та ж Саудівська Аравія, легко перекриють зростанням видобутку навіть більш значне скорочення виробництва нафти в Росії.

Втім, якщо скоротити видобуток на 8 млн барелів на добу — на дві третини, тоді світова нафтова промисловість покрити недостачу вже не зможе, розпочнеться дефіцит нафти, жорстка конкуренція, і ціни злетять до колосальних рівнів. От тільки нам від цього легше не буде, так як Росія стане продавати вдвічі менше «чорного золота», ніж Іран чи Ірак. Звідки ж тоді візьмуться доходи у нафтового бюджету Росії?

Один в нафтовому полі — не воїн

Зараз Росія видобуває нафти стільки ж, скільки і Саудівська Аравія, так чому ж тоді саудити можуть зниженням видобутку впливати на світові ціни, а росіяни немає? З таким питанням «СП» звернулася до керівнику спецпроектів Фонду національної енергетичної безпеки Олександр Перову .

По-перше, тому що Саудівська Аравія входить в ОПЕК, країни якої контролюють приблизно третина світового видобутку нафти і, відповідно, та їх узгоджені дії набагато більш вагомі, ніж дії Росії в поодинці. По-друге, значення дій ОПЕК на ринку нафти зараз сильно перебільшується спекулянтами. ОПЕК мала значний вплив на нафтовий ринок пару десятків років тому, але поступово ціноутворення стало все менше визначатися балансом між попитом і пропозицією, тобто — залежати від видобутку нафти, і все більше починало залежати від фінансових ринків. І зараз основний оборот нафти відбувається на фінансових ринках, у вигляді похідних цінних паперів — ф’ючерсів. Це «паперова нафту», ціна якої залежить від обсягу доларів, які потрапляють на ринки, в основному сконцентровані в США. В результаті рішення країн ОПЕК діють на ринок більше психологічно.

«СП»: — А якщо до ОПЕК приєднається такий великий нафтодобувач, як Росія, то й ефект може бути набагато більше?

Розмови про те, що Росії необхідно приєднатися до країн ОПЕК, йдуть вже давно. Але якщо ми приєднаємося до ОПЕК, то втратимо роль самостійного гравця на світовому ринку нафти, і будемо змушені виконувати всі рішення цієї організації, незалежно від своєї вигоди. До того ж, нагадаю, що Росія не так давно претендувала на роль енергетичної наддержави, тому пов’язувати себе по руках і ногах зобов’язаннями ОПЕК не могла. А сьогодні, коли вплив ОПЕК на нафтовий ринок стало лише психологічним, вступати в цю організацію Росії просто немає сенсу. Адже ОПЕК стрімко втрачає свою частку ринку: якщо ще рік тому вона контролювала 40% продаваної нафти, то зараз лише 32%.

«СП»: Зараз серед країн ОПЕК, судячи з усього, йде розлад. Не скористатися цим Росії і не об’єднатися з деякими з них, скажімо, з тією ж Саудівською Аравією, щоб як два найбільших виробника разом впливати на ціну нафти?

Дійсно, країни ОПЕК мають різні інтереси на нафтовому ринку, і та ж Саудівська Аравія може тримати ціни на нафту досить низькими. Тому Росії ближче Венесуела, де ситуація така ж, як і в Росії їй потрібна дорога нафта, щоб збалансувати бюджет. Тому теоретично, нам краще об’єднатися з нею, щоб почати хоч якось впливати на світовий ринок нафти. Але, уявіть собі, якщо Росія, Венесуела і ще деякі країни об’єднаються, і почнуть знижувати видобуток нафти, то залишаться ще ряд країн ОПЕК, таких як Саудівська Аравія, які тут же займуть їх частку ринку. А втрата ринку і для Росії, і для Венесуели набагато менш вигідна, ніж низька ціна нафти.

«СП»: — Як заявив міністр нафти Кувейту, коментуючи рішення ОПЕК: «нехай ціну нафти регулює ринок». Але, як ви сказали, нафта у нас сьогодні «паперова», і вона торгується в доларах США, які можуть по своїй волі збільшити, або зменшити кількість фінансових інструментів на нафтовому ринку. Виходить, ціну нафти буде регулювати не ринок, а Америка?

насправді, У США набагато більше інструментів впливу на ціну нафти, ніж у ОПЕК, і мова йде навіть не про доларах. Наприклад, якщо посилити вимоги до фінансового забезпечення ф’ючерсів на нафту, то на ринок прийде набагато менше грошей, і ціни почнуть падати. Тому, якщо вже говорити про так званої «теорії змови», то ключі від нафтового ринку швидше у руках Вашингтона, ніж ОПЕК. Але я не особливо вірю в «теорію змови», і вважають, що динаміка цін на нафту більше залежить все-таки від фундаментальних факторів, таких як баланс попиту і пропозиції на ф’ючерси на «паперовому ринку» нафти.

«СП»: — Але ж ціну на нафту багато в чому формують ще й прогнози Міжнародного енергетичного агентства, а також Агентства енергетичної інформації США, які, як правило, носять політичний характер. Як ви вважаєте, це не виправдання політичної змови проти Росії на нафтовому ринку?

Дійсно, прогнози і звіти цих організацій, які з’являються на нафтовому ринку, часто не дають об’єктивну картину ситуації, а мають на меті вплинути на нього в потрібному напрямку. Але я не думаю, що зараз Вашингтон, з чисто політичних міркувань намагається спеціально намагається обвалити ціну на нафту, щоб боляче вдарити по Росії. Не треба забувати, що і Америка стає найбільшим нафтовидобувальником, причому — за рахунок видобутку сланцевої нафти, собівартість якої значно вище, ніж російської. Тому США — перші, хто не зацікавлений в низьких цінах на нафту, а вдарити по Росії вони цілком можуть іншими політичними і економічними інструментами, без шкоди для себе.

«СП»: — Саудівська Аравія заявила, що її цілком влаштовують і 60 доларів за барель. А що буде в цьому випадку з Росією, економічний обвал?

Буде дуже і дуже неприємно, і російська влада сьогодні це визнають: 60 доларів — це той поріг, нижче якого економіка Росії буде відчувати величезні проблеми. Якщо навіть зараз, при 70 доларів за барель, курс національної валюти впав до 50 рублів за долар, а бюджет на наступний рік, зверстаний з розрахунку 100 доларів за барель, потребує перегляду. Але всі ці проблеми почалися ще в минулому році, коли Росія вже була на порозі рецесії, навіть при високій ціні нафти і відсутності санкцій. Все це говорить про те, що економічна модель Росії підійшла до своєї межі, і стагнація в російській економіці сталася б і без зниження ціни нафти, просто трохи пізніше…

Знімок у відкриття статті: міністр енергетики РФ Олександр Новак / Фото: Антон Новодережкин/ТАСС

Мінекономрозвитку вважає, що вихід з рецесії не за горами

Короткий опис статті: динаміка цін на нафту Уряду залишається тільки гадати, якою буде ціна нафти наступного року динаміка цін на нафту

Джерело: Нафтовий пасьянс Росії — Економіка — Вільна Преса

Також ви можете прочитати