ЛОКАЛЬНІ КОШТОРИСНІ РОЗРАХУНКИ КОШТОРИСУ

07.07.2015

ЛОКАЛЬНІ КОШТОРИСНІ РОЗРАХУНКИ (КОШТОРИСИ)

Локальні кошториси є первинними кошторисними документами і складаються на окремі види робіт та витрат по об’ємах, визначених при розробленні робочої документації (стадія Робочий проект), дефектними відомостями та актам.

Локальні кошторисні розрахунки складаються у випадках, коли обсяги робіт і розміри витрат не остаточно визначені і підлягають уточненню при розробленні робочої документації, або у випадках коли обсяги, характер, умови, технологія і т. п. уточнюються в процесі виробництва будівельних робіт.

1. Локальні кошторисні розрахунки (кошториси) на окремі види будівельних і монтажних робіт, а також на вартість устаткування складаються виходячи з наступних даних:

  • параметрів будівель, споруд, їх частин і конструктивних елементів, прийнятих в проектних рішеннях;
  • обсягів робіт, прийнятих на підставі відомостей будівельних і монтажних робіт і визначаються за проектними матеріалами;
  • номенклатури та кількості обладнання, меблів та інвентарю, прийнятих з замовлених специфікацій, відомостей і інших проектних матеріалів;
  • діючих кошторисних нормативів і показників на види робіт, конструктивні елементи, а також ринкових цін і тарифів на продукцію виробничо-технічного призначення і послуги.

2. Локальні кошторисні розрахунки (кошториси) складаються:

  • по будівлям і спорудам. на будівельні роботи, спеціальні будівельні роботи, внутрішні санітарно — технічні роботи, внутрішнє електроосвітлення, електросилові установки, монтаж і придбання технологічного та інших видів устаткування, контрольно-вимірювальних приладів (КВП) і автоматики, слабкострумових пристроїв (зв’язок, сигналізація тощо), придбання риспособлений, меблів, інвентарю та ін;
  • общеплощадочным робіт. на вертикальне планування, пристрій інженерних мереж, шляхів і доріг, благоустрій території, малі архітектурні форми та ін.

При проектуванні складних будівель та споруд, здійснюваних кількома проектними організаціями, а також при формуванні кошторисної вартості по пускових комплексах допускається складання на один і той самий вид робіт двох і більше локальних кошторисних розрахунків (кошторисів).

3. У локальних кошторисних розрахунках (кошторисах) виробляється угруповання даних у розділ по окремих конструктивних елементах будинку (спорудження), видам робіт і пристроїв відповідно до технологічної послідовності робіт з урахуванням специфічних особливостей окремих видів будівництва. По будівлям і спорудам може бути допущено поділ на підземну частину (роботи «нульового циклу») і надземну частину.

Локальний кошторисний розрахунок (кошторис) може мати розділи:

по будівельним роботам — земляні роботи; фундаменти і стіни підземної частини; стіни; каркас; перекриття, перегородки; підлоги і підстави; покриття та покрівлі; заповнення прорізів; сходи і майданчики; оздоблювальні роботи; різні роботи (ганку, відмостки та інше) тощо;

· за спеціальним будівельним роботам -фундаменти під устаткування; спеціальні основи; канали і приямки; обмурування, футерування та ізоляція; хімічні захисні покриття тощо;

· по внутрішніх санітарно-технічних робіт — водопровід, каналізація, опалення, вентиляція та кондиціонування повітря тощо;

· по встановленню обладнання — придбання і монтаж технологічного устаткування; технологічні трубопроводи; металеві конструкції (пов’язані зі встановленням устаткування) тощо

Примітка:

1. Допускається угруповання в локальних кошторисах матеріалів, не врахованих розцінками в групи по кожному з розділів кошторису або по об’єкту в цілому

Вартість робіт у локальних кошторисних розрахунках (кошторисах) у складі кошторисної документації може приводитися в двох рівнях цін:

· в базисному рівні, що визначається на основі діючих кошторисних норм і цін 2001 року;

· у поточному (прогнозному) рівні, що визначається на основі цін, що склалися до часу складання кошторисів або прогнозованих на період здійснення будівництва.

При складанні локальних кошторисних розрахунків (кошторисів) використовуються розцінки з відповідних збірників, при цьому в кожній позиції локального кошторисного розрахунку (кошторису) вказується шифр норми, що складається з номера збірника (два знаки), номера розділу (два знаки), порядкового номера таблиці в даному розділі (три знаки) та порядкового номера норми в даній таблиці (один два знаки). Параметри окремих характеристик (довжина, висота, площа, маса тощо), наведені зі словом «до», слід розуміти включно, а зі словом «від» — крім зазначену величину, тобто понад.

При складанні локальних кошторисних розрахунків (кошторисів) враховуються умови виробництва робіт і ускладнюють фактори.

Коефіцієнти що враховують умови виконання робіт і ускладнюють фактори наведені в >>>>>>>> Якщо ускладнюють фактори враховані елементними кошторисними нормами і одиничними розцінками, коефіцієнти, наведені в >>>>>>>>. не застосовуються.

При посиланнях у локальних кошторисних розрахунках (кошторисах) на технічну частину або вступні вказівки збірників розцінок або інші нормативні документи в графі «шифр, номери нормативів та коди ресурсів» після номера збірника і розцінки вказується початковими літерами ТЧ або ВУ і номер відповідного пункту, наприклад: ТЧ-5 або ВП-4, а при обліку в позиціях локальних кошторисів (кошторисів) коефіцієнтів (наведено у додатку №1), що враховують умови виконання робіт, у графі 2 кошторису зазначається величина цього коефіцієнта, а також скорочене найменування та пункт нормативного документа.

При складанні локальних кошторисних розрахунків (кошторисів) на роботи з реконструкції>>>>>, розширення та технічного переозброєння>>>>> діючих підприємств, будівель і споруд враховуються ускладнюють фактори і умови виконання таких робіт, з допомогою відповідних коефіцієнтів, наведених у відповідних збірниках кошторисних норм і розцінок («Загальні положення»).

що Виконуються при ремонті і реконструкції будівель і споруд роботи, аналогічні технологічних процесів у новому будівництві, слід нормувати за відповідними збірниками ГЭСН-2001 на будівельні та спеціальні будівельні роботи (крім норм збірника ГЭСН № 46 «Роботи при реконструкції будівель і споруд») із застосуванням коефіцієнтів 1,15 до норм витрат праці і 1,25 до норм часу експлуатації будівельних машин. Зазначені коефіцієнти допускається застосовувати спільно з коефіцієнтами, наведеними в >>>>>>>

При веденні земляних робіт на території, відведеній під будівництво в місцях, віднесених в установленому порядку до районів колишніх військових дій, до розцінок на розробку грунту на глибину до 2-х метрів екскаваторами або бульдозерами, а також на корчевку пнів рекомендується застосовувати коефіцієнт 1,4.

робіт, технології виробництва яких передбачена зварювання металоконструкцій, металопрокату, сталевих труб, листового металу, закладних деталей і ін металовиробів елементні кошторисні норми і одиничні розцінки розроблені з умови застосування вуглецевої сталі.

При застосуванні нержавіючої сталі до норм витрат праці передбачених у складі одиничних розцінок рекомендується застосовувати коефіцієнт 1,15.

Вартість, що визначається локальними кошторисними розрахунками (кошторисами), може включати в себе прямі витрати, накладні витрати >>>>> і кошторисну прибуток >>>>> .

Прямі витрати враховують вартість ресурсів, необхідних для виконання робіт: матеріальних (матеріалів, виробів, конструкцій, устаткування, меблів, інвентарю); технічних (експлуатації будівельних машин і механізмів); трудових (кошти на оплату праці робітників, машиністів, які враховуються у вартості експлуатації будівельних машин і механізмів).

У складі прямих витрат окремими рядками може враховуватися різниця у вартості електроенергії, одержуваної від пересувних електростанцій, порівняно з вартістю електроенергії, що відпускається енергосистемою Росії та інші витрати.

Накладні витрати враховують витрати будівельно-монтажних організацій, пов’язані зі створенням загальних умов виробництва, його обслуговуванням, організацією і управлінням >>>>>> .

Кошторисна прибуток включає в себе суму коштів, необхідних для покриття окремих (загальних) витрат будівельно-монтажних організацій на розвиток виробництва, соціальної сфери та матеріальне стимулювання >>>>>>> .

Нарахування накладних витрат і кошторисного прибутку при складанні локальних кошторисних розрахунків (кошторисів) без поділу на розділи проводиться в кінці кошторисного розрахунку (кошторису), за підсумком прямих витрат, а при формуванні по розділам — в кінці кожного розділу і в цілому по кошторисним розрахунком (кошторису).

Локальні кошторисні розрахунки (кошториси) рекомендується складати з урахуванням >>>>>>>.

При використанні ресурсного або ресурсно-індексного методу рекомендується застосовувати зразок >>>>, в якій виробляються виділення, підсумовування ресурсних показників з визначенням вартості на відповідному рівні цін, або зразок >>>>>>>>, на основі якої в складі локальної ресурсної відомості виділяються і підсумовуються ресурсні показники, а потім за зразком >>>>>> визначається вартість робіт (розмір витрат).

У випадках, коли у відповідності з проектними рішеннями здійснюються розбирання конструкцій або знесення будівель і споруд за конструкцій, матеріалів і виробів, придатні для повторного застосування, за підсумком локальних кошторисних розрахунків (кошторисів) на розбирання, знесення (перенесення) будівель і споруд довідково наводяться зворотні суми (суми, що зменшують розміри виділюваних замовником капітальних вкладень). Ці суми не виключаються з підсумку локального кошторисного розрахунку (кошторису) і з обсягу виконаних робіт. Вони показуються окремим рядком під назвою «У тому числі зворотні суми» і визначаються на основі наведених також за підсумком розрахунку (кошторису) номенклатури та кількості одержуваних для подальшого використання конструкцій, матеріалів і виробів. Вартість таких конструкцій, матеріалів і виробів у складі зворотних сум визначається за ціною можливої реалізації за вирахуванням з цих сум витрат по приведенню їх у придатний для використання стан і доставку до місця складування.

Вартість матеріалів, одержуваних у порядку попутного видобування (камінь, щебінь, пісок, ліс і ін), при наявності можливості їх реалізації рекомендується враховувати, що склалися в регіоні цінами.

У разі неможливості використання або реалізації матеріалів від розбирання або попутного добування їх вартість у зворотних сумах не враховується.

Конструкції, матеріали і вироби, що враховуються в зворотних сумах, рекомендується відрізняти від так званих обертаються матеріалів (опалубка, кріплення тощо), які застосовуються відповідно до технології будівельного виробництва по декілька разів при виконанні окремих видів робіт.

При виконанні окремих видів робіт згідно з технологією будівельного виробництва окремі матеріали (опалубка, кріплення тощо) використовуються кілька разів, тобто обертаються. Кількаразова їх оборотність враховується в кошторисних нормах і складаються на їх основі розцінки на відповідні конструкції та види робіт. У випадках, коли на об’єкті неможливо досягти нормативного числа обороту індустріальної опалубки, кріплень і т. д. що повинно бути обґрунтовано С, норма коригується.

Вартість устаткування, меблів та інвентарю включається в локальні кошторисні розрахунки (кошториси). При використанні обладнання, що значиться в основних фондах, придатного для подальшої експлуатації і запланованого до демонтажу та перенесення в житло, що будується (реконструюється) будівля, у локальних кошторисних розрахунках (кошторисах) передбачаються тільки кошти на демонтаж і повторний монтаж цього устаткування, а за підсумком кошторису довідково показується його балансову вартість, що враховується в загальному ліміті вартості для визначення техніко-економічних показників проекту.

При застосуванні ресурсного (ресурсно-індексного) методу в якості вихідних даних для визначення прямих витрат у локальних кошторисних розрахунках (кошторисах) виділяються наступні ресурсні показники:

— трудомісткість робіт (чол-год) для визначення розмірів оплати праці робітників, що виконують відповідні роботи й обслуговують будівельні машини;

— час використання будівельних машин (маш.-ч); витрати матеріалів, виробів (деталей) і конструкцій (у прийнятих фізичних одиницях виміру: м3. м2. т тощо).

Для виділення ресурсних показників можуть використовуватися ГЭСН-2001, проектні матеріали (у складі проектів, РД) про потрібних ресурсів, у тому числі:

— відомості потреби матеріалів (далі-ВМ) і зведені відомості потреби матеріалів (далі — СВМ), складаються окремо на конструкції, вироби і деталі (специфікації) і на інші будівельні матеріали, необхідні для виробництва будівельних, спеціальних будівельних та монтажних робіт на підставі державних елементних кошторисних норм;

— дані про затрати праці робітників і часу використання будівельних машин, що приводяться в розділі проекту «Організація будівництва» (в проекті організації будівництва — ПОС, в проекті організації робіт — ПОР або в проекті виробництва робіт — ППР);

У складі локальних кошторисних розрахунків (кошторисів) витрати на експлуатацію будівельних машин визначаються виходячи з даних про часу використання (нормативна потреба) необхідних машин (маш.-ч) і відповідної ціни 1 маш.-ч експлуатації машин.

Нормативна потреба в будівельних машинах може визначатися на основі виділення і підсумовування в локальній ресурсної відомості або у локальному ресурсному кошторисному розрахунку (кошторису) ресурсних показників на машини, які застосовуються на об’єкті (при виконанні роботи), із зіставленням отриманих результатів з даними ПОС (ПОКР) або ППР з вибором найбільш прийнятного для користувача варіанту.

Визначення вартості експлуатації будівельних машин рекомендується здійснювати:

— в базисному рівні цін — за збірника кошторисних норм і розцінок на експлуатацію будівельних машин та автотранспортних засобів >>>>>> ;

— в поточному рівні цін — на основі інформації про поточних (прогнозних) цінах на експлуатацію будівельних машин >>>>> .

Інформація про поточні ціни на експлуатацію будівельних машин може бути отримана в регіональних органах з ціноутворення в будівництві (Комітет міста москви за державну експертизу проектів і ціноутворення в будівництві >>>> ). від підрядних будівельно-монтажних організацій, трестів (управлінь) механізації або інших організацій, в розпорядженні яких знаходиться будівельна техніка.

Для визначення вартості 1 маш.-ч експлуатації будівельних машин розрахунковим шляхом можуть бути використані методи, наведені в додатку № 3 до цієї Методики.

Поточний рівень кошторисних цін на експлуатацію відповідного виду будівельних машин може бути визначений на основі базисного рівня цін, наведених у збірнику кошторисних норм і розцінок на експлуатацію будівельних машин та автотранспортних засобів, та індексів зміни вартості машин, розрахованих виходячи з наявної інформації про поточні ціни на експлуатацію машин. При цьому може бути використаний як прямий рахунок (шляхом калькулювання), так і метод уніфікованих ресурсно-технологічних моделей (РТМ) за відповідними групами машин, в яких наводяться дані про потреби в ресурсах, та базисна вартісна оцінка цих ресурсів, зіставляється з поточним рівнем цін.

У складі локальних кошторисних розрахунків (кошторисів) вартість матеріальних ресурсів визначається виходячи з даних про нормативної потреби матеріалів, виробів (деталей) і конструкцій у фізичних одиницях виміру: м3. м 2. т тощо) і відповідної ціни на вид матеріального ресурсу. Вартість матеріальних ресурсів включається до складу кошторисної документації, незалежно від того, хто їх купував.

Нормативна потреба в матеріальних ресурсах може визначатись:

— на основі виділення і підсумовування в локальних ресурсних відомостях або в локальних ресурсних кошторисних розрахунках (кошторисах) ресурсних показників на матеріали, вироби (деталі) і конструкції, що використовуються при спорудженні об’єкта (виконання робіт), із зіставленням отриманих результатів з даними з проектних матеріалів (відомості потреби матеріалів-ВМ, зведені відомості матеріалів — СВМ) і вибір найбільш прийнятного для користувачів варіанта; за проектним матеріалам (проекту або РД): ВМ і СВМ, а також специфікації у складі РД.

Вартість матеріальних ресурсів може визначатися:

— в базисному рівні цін за збірниками (каталогами) кошторисних цін на матеріали, вироби і конструкції центральним, територіальним (регіональним) і галузевим >>>>>>> ;

— в поточному рівні цін:

· по фактичної вартості матеріалів, виробів і конструкцій з урахуванням транспортних і заготівельно-складських витрат, націнок (надбавок), комісійних винагород, сплачених постачальницьким зовнішньоекономічним організаціям, оплати послуг товарних бірж, включаючи брокерські послуги, мит,

· за даними регіональних органів по ціноутворенню в будівництві >>>>> (для будівництва об’єктів за рахунок коштів федерального бюджету – за умови відповідного рішення органу федерального управління в будівництві)

Визначення поточних цін на матеріальні ресурси по конкретній будові може здійснюється на основі вихідних даних, одержуваних від підрядної організації, а також постачальників і організацій-виробників продукції, замовника .

В цілях аналізу експонованих вихідних даних і вибору оптимальних та обґрунтованих показників вартості учасникам будівництва рекомендується здійснювати моніторинг цін на матеріальні ресурси >>>>>> .

Для продукції природних монополій застосовуються ціни і тарифи, за якими здійснюється державне регулювання, в тому числі тарифи на електричну і теплову енергію, тарифи на залізничні, річкові і морські перевезення та ін

Вартість імпортної продукції (устаткування, матеріалів, виробів і конструкцій) визначається, як правило, зі закупівель, здійснюваних організаціями в установленому порядку.

Вільна (ринкова) ціна, як правило, складається з:

— зовнішньоторговельної (контрактної) ціни (митної вартості), включаючи витрати в іноземній валюті по доставці продукції До кордону Росії, перерахованої в рублі за курсом Центрального банку Російської Федерації, чинному на дату прийняття вантажної митної декларації до митного оформлення;

— митних платежів, що складаються з мита, зборів за митне оформлення, інших митних платежів, встановлених законодавством Російської Федерації;

— інших витрат по закупівлі, транспортуванні та реалізації, віднесених на витрати, включаючи транспортні витрати, страхові платежі, витрати по зберіганню, вартість навантажувально-розвантажувальних робіт, комісійні винагороди посередникам, витрати по реалізації;

— податку на додану вартість (ПДВ).

Враховуючи, що ПДВ передбачається у зведеному кошторисному розрахунку за підсумком глав 1-12, ПДВ у вартості матеріальних ресурсів у складі локальних кошторисів не враховується.

Калькуляція вартості (відомість) поточних кошторисних цін на матеріали, вироби і конструкції складається за елементами витрат.

Кошти на оплату за перевезення великовагових вантажів включаються у вартість матеріалів, виробів і конструкцій (у складі вартості транспортних послуг).

Для складання інвесторських кошторисів рекомендується, на основі даних підрядних будівельно-монтажних організацій і результатів статистичних спостережень про ціни на будівельні матеріали, деталі та конструкції в кожному регіоні, не рідше одного разу в квартал розробляти і постійно підтримувати в робочому стані на комп’ютерній основі регіональні відомості поточних кошторисних цін на матеріали, вироби і конструкції.

Також можуть складатися відомості для спеціалізованого будівництва та будівельних цін, що формуються для окремих великих будівництв.

Відпускні ціни на вироби, матеріали і напівфабрикати (бетон, розчин, бітум, асфальтобетонні і чорні щебеневі суміші, дорожні бітумні емульсії, дерева і чагарники-саджанці, дерен і земля рослинна та ін.), що виготовляються в будівельних умовах, що визначаються за калькуляциям. У калькуляціях, крім витрат на приготування матеріалів та напівфабрикатів, враховуються інші витрати, пов’язані з їх приготуванням (накладні витрати), необхідний прибуток, податки і збори, що нараховуються згідно з чинним законодавством. В калькуляціях інші (накладні) витрати та прибуток обчислюються від засобів оплати праці робітників.

Накладні витрати в локальній кошторисі >>>>> визначаються від фонду оплати праці (ФОП) на основі:

· укрупнених нормативів за основними видами будівництва, які застосовуються при складанні інвесторських кошторисних розрахунків;

· нормативів накладних витрат за видами будівельних, ремонтно-будівельних, монтажних і пусконалагоджувальних робіт, які застосовуються при складанні локальних кошторисів;

· індивідуальної норми для конкретної підрядної організації.

Для визначення норм накладних витрат у локальних кошторисах використовуються методичні вказівки з визначення величини накладних витрат у будівництві >>>>>>> .

Розмір кошторисного прибутку визначається від фонду оплати праці (ФОП) робітників на основі:

· загальногалузевих нормативів, що встановлюються для всіх виконавців робіт, які застосовуються при складанні інвесторських кошторисних розрахунків;

· нормативів за видами будівельних та монтажних робіт, які застосовуються при складанні локальних кошторисних розрахунків (кошторисів);

· індивідуальної норми для конкретної підрядної організації (за винятком об’єктів, що фінансуються за рахунок коштів федерального бюджету).

Для визначення норм кошторисної прибутку в локальних кошторисах використовуються документи, що визначають величини кошторисної прибутку в будівництві >>>>> .

Повернутися на сторінку «Складання кошторисів»

Короткий опис статті: матеріальні ресурси

Джерело: ЛОКАЛЬНІ КОШТОРИСНІ РОЗРАХУНКИ КОШТОРИСУ

Також ви можете прочитати