Джерела фінансових ресурсів . Фінанси і кредит. Управління фінансами

06.08.2015

Джерела фінансових ресурсів

Структура і джерела фінансових ресурсів підприємств

Фінансові ресурси можуть виступати в таких формах, як фінансові ресурси підприємств, некомерційних установ, громадських організацій, у формі державних фінансів. Кожна з цих форм має своє призначення, грає свою роль у розвитку держави, діяльності підприємств і населення. Як відомо, підприємство є основною ланкою економіки, а фінансові ресурси підприємстві говорять про його спроможності чи неспроможності. Від результатів діяльності підприємств (від руху фінансових ресурсів, зокрема) залежить економічне становище держави, рівень життя її громадян.

Фінанси підприємства складають основу фінансової системи. Як господарюючий суб’єкт підприємство взаємодіє з постачальниками і покупцями, партнерами по спільній діяльності, з банком, бюджетом і т. д. Однак фінансові відносини виникають лише тоді, коли на грошовій основі відбувається формування власних засобів підприємства, його доходів, залучення найманих джерел, розподіл доходів, їх використання на розвиток самого підприємства.

Фінанси підприємств — це сукупність економічних грошових відносин, пов’язаних з формуванням та використанням фонду грошових коштів і накопичень підприємств, а також з контролем за формуванням, розподілом та використанням цих фондів накопичення.

Матеріальним носієм фінансових відносин є фінансові ресурси, які перебувають у розпорядженні підприємств і призначені для задоволення його виробничих і соціальних потреб.

Формування фінансових ресурсів здійснюється з джерел, які можна підрозділити на внутрішні і зовнішні.

Під внутрішніми і зовнішніми джерелами фінансування розуміють відповідно власні і залучені (позикові) кошти. Відомі різні класифікації джерел коштів.

Основою нормального функціонування підприємства є наявність достатнього об’єму фінансових ресурсів, що забезпечують можливість задоволення виникаючих потреб підприємства для поточної діяльності і розвитку.

Фінансові ресурси підприємства — це грошові доходи і надходження, що знаходяться в розпорядженні господарюючого суб’єкта і призначені для виконання фінансових зобов’язань, здійснення витрат по простому і розширеному відтворенню і економічному стимулюванню на підприємстві

Формування фінансових ресурсів підприємств здійснюється за рахунок власних і позикових коштів, мобілізації ресурсів на фінансовому ринку та надходження грошових коштів від фінансово — банківської системи у порядку перерозподілу.

Принципова різниця між джерелами власних і позикових коштів криється в юридичній причини — у разі ліквідації підприємства його власники мають право на ту частину майна підприємства, яка залишиться після розрахунків з третіми особами.

Основними джерелами фінансування є власні кошти: статутний капітал, прибуток, амортизаційні відрахування та ін

Статутний капітал являє собою суму коштів, наданих власниками для забезпечення статутної діяльності підприємства. Зміст категорії «статутний капітал» залежить від організаційно-правової форми підприємства:

· для державного підприємства — вартісна оцінка майна, закріпленого державою за підприємством на праві повного господарського відання;

· для товариства з обмеженою відповідальністю — сума часток власників;

· для акціонерного товариства — сукупна номінальна вартість акцій усіх типів;

· для виробничого кооперативу — вартісна оцінка майна, наданого учасниками для ведення діяльності;

· для орендного підприємства — сума внесків його працівників;

· для підприємства іншої форми, виділеного на самостійний баланс — вартісна оцінка майна, закріпленого його власником за підприємством на праві повного господарського ведення.

При створенні підприємства вкладами в його статутний капітал можуть бути грошові кошти, матеріальні та нематеріальні активи. У момент передачі активів у вигляді внеску в статутний капітал право власності на них переходить до господарюючому суб’єкту, тобто інвестори втрачають речові права на ці об’єкти. Таким чином, у разі ліквідації підприємства або виходу учасника зі складу товариства або товариства він має право лише на компенсацію своєї частки в рамках залишкового майна, але не на повернення об’єктів, переданих їм у свій час у вигляді внеску в статутний капітал. Статутний капітал, отже, відображає суму зобов’язання підприємства перед інвесторами.

Статутний капітал формується при первісному інвестуванні коштів. Його величина оголошується при реєстрації підприємства, а будь-які коректування розміру статутного капіталу (додаткова емісія акцій, зниження номінальної вартості акцій, внесення додаткових вкладів, прийом нового учасника, приєднання частини прибутку та ін) допускаються лише у випадках та порядку, передбачених чинним законодавством та установчими документами.

Серед внутрішніх джерел фінансових ресурсів найважливішими є прибуток і амортизаційні відрахування. Прибуток підприємства формується в процесі його виробничої діяльності, є її кінцевим результатом. В умовах конкуренції трудовий колектив зацікавлений у зростанні прибутку, так як вона є джерелом зростання виробництва, отже, і зростання добробуту працівників підприємства. Однак, таким джерелом служить не вся валова прибуток, одержаний в результаті господарської діяльності підприємства, а лише її частину, що залишається після сплати податків та платежів у бюджет, називається чистим прибутком. Вона використовується для формування фондів нагромадження і споживання резервного фонду.

Амортизаційні відрахування представляють собою грошове вираження вартості зносу основних виробничих фондів і нематеріальних активів. Амортизаційні відрахування включаються в собівартість продукції і потім у складі виручки від реалізації продукції повертаються на розрахунковий рахунок підприємства, стаючи внутрішнім джерелом формування фондів накопичення.

Прибуток основне джерело формування резервного капіталу (фонду). Цей капітал призначений для відшкодування непередбачених втрат і можливих збитків від господарської діяльності, тобто є страховим за своєю природою. Порядок формування резервного капіталу визначається нормативними документами, регулюючими діяльність підприємства даного типу, а також його статутними документами.

Специфічним джерелом коштів є фонди спеціального призначення і цільового фінансування: безоплатно отримані цінності, а також безповоротні і поворотні державні асигнування на фінансування невиробничої діяльності, пов’язаної з утриманням об’єктів соціально-культурного та комунально-побутового призначення, на фінансування витрат по відновленню платоспроможності підприємств, що знаходяться на повному бюджетному фінансуванні, і ін

Ще одне джерело внутрішніх резервів — додатковий капітал-утворюється в результаті приросту вартості майна, виявленого в результаті переоцінки, отримання емісійного доходу (від додаткової емісії акцій, продаж акцій вище номіналу), безоплатного отримання цінностей або майна від інших підприємств та осіб (як правило, носять строго цільовий характер). У статутних документах може передбачатися створення неподільного фонду понад суму статутного капіталу, фонд використовується як фінансовий ресурс.

Зовнішні джерела фінансових ресурсів підприємства фінансових ресурсів підприємства (або позикові фінансові кошти) — це надходження ззовні. Вони утворюються за рахунок мобілізованих на фінансовому ринку і надходять у порядку перерозподілу коштів. Ресурси, що мобілізуються на фінансовому ринку, складаються з коштів від продажу власних цінних паперів (акцій, облігацій та інші) і кредитних інвестицій.

Ресурси, що надходять у порядку перерозподілу. складаються з:

• страхових відшкодувань за позовами;

• реалізації страхових полісів і заставних свідоцтв;

• фінансових ресурсів, що формуються на пайових засадах (пайова участь у поточної та інвестиційної діяльності);

• дивіденди, відсотки з цінних паперів інших емітентів;

• фінансових ресурсів, які надходять від творчих спілок, асоціацій, галузевих структур;

• бюджетних асигнувань, субсидій і субвенцій.

Фінансові ресурси. мобілізуються на фінансовому ринку, представлені грошовими коштами, отриманими від продажу власних акцій, облігацій та інших видів цінних паперів, а також позиковими коштами або великими інвестиціями. Вони складаються з господарських правових зобов’язань перед третіми особами. Це довгострокові та короткострокові кредити банків, облігаційні позики, а також кошти інших підприємств у вигляді векселів. Ці кошти передаються підприємству на основі платності і зворотності.

д) Фінанси некомерційних установ (ФНУ)

Некомерційна діяльність не має на меті отримання певних доходів. Але ці доходи використовуються на розвиток самої установи.*

Джерела фінансових ресурсів некомерційних установ:

-бюджетні кошти;

-державні позабюджетні фонди;

-кошти населення;

-грошові відрахування різних комерційних структур, надходження коштів за роботи і послуги, виконані згідно з договорами;

-виручка від реалізації продукції, включаючи кошти від продажу квитків на масові заходи;

-виручка від здачі майна в оренду;

-доходи від підготовки кадрів (перепідготовку, підвищення кваліфікації і т.п.).

е) ФОО (фінанси громадських організацій)

Вони включають в себе:

а) фінанси громадських, у тому числі профорганізацій;

б) фінанси політичних і громадських рухів;

в) фінанси спеціальних цільових фондів;

г) фінанси доброчинних фондів.

Громадське об’єднання — добровільне формування, що виникають у результаті вільного волевиявлення громадян, об’єднаних на основі спільності їх інтересів.

Фінансово — господарська діяльність громадських організацій поєднує 2 способи використання фінансових ресурсів: самоокупність і кошторисне фінансування.

Економічний зміст ФОО включає в себе наступні види і групи грошових відносин:

· грошові відносини між громадськими організаціями та їх членами, пов’язані зі сплатою різного роду внесків, наданням матеріальної допомоги тощо;

· грошові відносини громадських організацій з підприємствами та установами, пов’язані з добровільними пожертвами, які можуть перераховуватися у фонди громадських організацій;

· грошові відносини громадських організацій щодо формування та використання цільових грошових фондів;

· грошові відносини між вищестоящими і нижчестоящими структурами громадських організацій;

· грошові відносини між громадськими організаціями та підвідомчими їм виробничо — господарськими структурами.

Коментарів до статті немає..

Короткий опис статті: фінансові ресурси Фінанси і кредит. Управління фінансами Фінанси і кредит. Управління фінансами

Джерело: Джерела фінансових ресурсів | Фінанси і кредит. Управління фінансами

Також ви можете прочитати