Аналіз використання матеріальних ресурсів, Освітній сайт

29.07.2015

Аналіз використання матеріальних ресурсів

Аналіз використання матеріальних ресурсів

Завдання та джерела аналізу матеріальних ресурсів

Виробництво будь-якого виду продукції (робіт, послуг) зв’яз-зано з використанням матеріальних ресурсів. Матеріальні-ві ресурси певного асортименту і якості являють-ся основою і необхідною умовою виконання програм-ми випуску і реалізації продукції (робіт, послуг), зниження собівартості. Комплексне використання ресурсів, їх раціональний витрата, застосування більш дешевих і ефек-радіоактивних матеріалів є найважливішим напрямком уве-личения випуску продукції та покращення фінансового з-стояння.

Оновлення асортименту, розширення виробничих можливостей зумовлює зростання потреби в матеріальних-вих ресурсах. Господарюючі суб’єкти споживають величезні-ве кількість матеріальних ресурсів, різних за видами, марками, сортами, розмірами.

Номенклатура і асортимент споживаних матеріальних ресурсів залежать від номенклатури і складності виробляй-мій продукції.

Номенклатура матеріалів дає можливість правильно систематизувати і групувати розрахунки потреби в одних і тих же матеріалах.

Матеріальні ресурси – це різноманітні види сировини, матеріалів, палива, енергії, комплектуючих і полуфаб-рикатов, які господарюючий суб’єкт закуповує для іс-користування в господарській діяльності з метою випуску продукції, надання послуг та виконання робіт.

Матеріальні ресурси переходять в матеріальні за-витрати, які являють собою сукупність мате-матеріальних ресурсів, використовуваних у процесі виробництва. У загальній сукупності витрат на виробництво вони складу-становлять приблизно 70%, що є свідченням висо-кою матеріаломісткості продукції. Зниження матеріаломісткості продукції є найважливішим напрямком поліпшення роботи, так як економне витрачання всіх видів ресурсів забезпечує зростання виробництва і зниження-ня собівартості.

Завданнями аналізу використання матеріальних ресурсів є:

– визначення рівня забезпеченості господарюючого суб’єкта необхідними матеріальними ресурсами за видами, сортами, марками, якістю та термінами поставок;

– аналіз рівня матеріаломісткості продукції в динамі-ке;

– вивчення дії окремих факторів на зміну рівня матеріаломісткості продукції;

– виявлення втрат внаслідок вимушених замін ма-матеріалів, а також простоїв устаткування і робітників через відсутність матеріалів;

– оцінка впливу організації матеріально-технічно-го постачання і використання матеріальних ресурсів на обсяг виробництва та собівартість продукції;

– виявлення невикористаних можливостей (внутрихо-господарських резервів) зниження матеріальних витрат і їх вплив на обсяг виробництва.

Джерелами інформації аналізу забезпеченості господарства-чих суб’єктів матеріальними ресурсами служать дані:

– бізнес-плану;

– дані оперативно-технічного і бухгалтерського уче-та;

– відомості аналітичного бухгалтерського обліку про поступ-лінні, витратах і залишках матеріальних ресурсів;

– форма № 5-з «Відомості про витрати на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг)».

Мета аналізу матеріальних ресурсів полягає у підвищенні-нді ефективності виробництва за рахунок раціонального-користування ресурсів.

Зростання потреби в матеріальних ресурсах може бути задоволений екстенсивним та інтенсивним шляхом.

Екстенсивний шлях задоволення потреби в мате-матеріальних ресурсах передбачає придбання або ви-ня більшої кількості матеріалів, що веде до зростання питомих матеріальних витрат. Однак собівартість про-ції може знизитися, якщо збільшено обсяг виробництва або скорочені постійні витрати.

Інтенсивний шлях задоволення потреб у мате-матеріальних ресурсах передбачає більш економне расходова-ня матеріалів в процесі виробництва, що забезпечує скорочення питомих матеріальних витрат і знижує собі-вартість продукції.

5.2. Аналіз забезпеченості господарюючого суб’єкта матеріальними ресурсами

Зростання обсягів продукції і поліпшення якості в значи-тельний мірі залежать від забезпеченості господарюючого суб’єкта матеріальними ресурсами та ефективності їх вико-користування.

Взаємозв’язок між показниками можна відобразити у фор-мулі:

де. V – обсяг продукції;

МОЗ – сума матеріальних зат-рат;

Мо – materialootdaca продукції;

Me – матеріаломісткість продукції.

Своєчасне надходження і ефективне використання-ня матеріальних ресурсів забезпечує безперебійну, ритмічну роботу, виконання бізнес-плану і збільшення прибутку. Необґрунтований надлишок може призводити до за-медлению оборотності оборотних засобів, що погіршує фінансовий стан. Особливістю російської господарської практики є те, що багато господарюючі суб’єкти створюють запаси у вигляді високоліквідних коштів (бензин, спирт, тощо). Звідси випливає, що господарюючий суб’єкт повинен мати оптимальний запас матеріальних ресурсів по кількості, якості, асортименту.

В сучасних умовах господарюючі суб’єкти самостійно визначають, виходячи з програми випуску:

– величину споживаних ресурсів;

– їх якість;

– постачальників і основні бази;

– терміни надходження.

Виходячи з технологічного процесу та інших особливостей виробництва, визначають норму витрат, норму запасів виявляють непотрібні матеріали з точки зору асортименту випуску, визначають заходи щодо їх реалізації.

Аналіз забезпеченості господарюючого суб’єкта матеріальними ресурсами починають з зіставлення планованої потреби в матеріалах з урахуванням їх запасів на початок року, залишків на кінець, потреби на ремонт з даними про фактичне надходження матеріалів на склад підприємства.

Більшість промислових підприємств має широ-кий асортимент споживаних матеріалів, тому аналіз забезпеченості матеріалами здійснюється по найважливішим видам, які визначають її випуск.

Спочатку дається оцінка якості плану МТС (матеріально-технічного постачання). Перевірку реальності планів починають з вивчення норм і нормативів, що покладені в основу зростання потреби в матеріальних ресурсах.

Повна забезпеченість потреби в матеріальних ре-сурсах джерелами покриття є умовою безперебійних-ної роботи.

Джерела покриття діляться на дві групи: зовнішні і внутрішні. До зовнішніх джерел відносять матеріальні ресурси, що надходять від постачальників відповідно до за-ключенными договорами, або ресурси на оптових базах. До внутрішніх джерел покриття потреби відносять іс-користування вторинної сировини, скорочення відходів сировини, власне виготовлення напівфабрикатів (упаковок, заго-товок, лиття), економія при зберіганні, транспортуванні, внаслідок НТП.

При визначенні реальної потреби у завезенні матеріа-лов з боку необхідно розрахувати загальну потребу у певному виді матеріалів (Qзаг. мр ), яка формує-ся як сума потреби в матеріальних ресурсах на про-граму випуску (Qпв..мр ), скоригована на зміну ос-залишків матеріалів на початок (Qнг..мр ) і кінець (Qкг. мр ) року, плюс потреба в матеріальних ресурсах на капітальний ремонт (Qкр.мр ) і інших допоміжних служб (Qоц.мр ):

Реальна потреба в завезенні матеріальних ресурсів зі сторони дорівнює різниці між загальною потребою і сумою власних внутрішніх джерел покриття.

У процесі аналізу перевіряється забезпеченість потребно-сті в завезенні матеріальних ресурсів договорами на їх по-ставку і фактичним виконанням постачання матеріальних ресурсів.

На підставі даних бізнес-плану і оперативно-технічні-чеський звітності відділів постачання складається аналітиків-чна таблиця, яка дозволяє оцінити забезпеченість потреби в матеріальних ресурсах договорами і факти-ческим їх виконанням.

Об’єктом аналізу є комплексність постачання, тобто дотримання певних співвідношень між важнейши-ми видами матеріальних ресурсів. Порушення комплексності постачання, як правило, призводить до порушення термінів виготовлення, порушення асортименту та можливого зниження обсягу випуску.

Велике значення в аналізі приділяється виконанню завдання по термінах постачання матеріалів (особливо в комплекті), які визначають ритмічність випуску. Порушення термінів поставки (закупівлі) матеріалів веде до порушення асор-тимента, зниження обсягу випуску.

Безперебійна робота господарюючого суб’єкта неможлива без створення оптимальної величини запасів на здійснення програми випуску. В процесі аналізу визначається відповідність фактичного розміру запасів найважливіших видів сировини і матеріалів нормативним розмірам. З цією метою на підставі даних про фактичну наявність матеріальних ресурсів у натуральній формі та середньодобовому їх витраті визначають їх фактичну забезпеченість матеріалами в днях і порівнюють її з нормативною величи-ний.

На багатьох господарюючих суб’єктах встановлюється нор-матив виробничих запасів в матеріальних ресурсах не тільки дні, але і в абсолютному вираженні. Норматив за-пасів в абсолютному виразі визначається як произведе-ня встановленого нормативу запасів в днях на плановий обсяг середньодобової потреби конкретних видів мате-матеріальних ресурсів.

В умовах ринкової економіки товарний асортимент постійно змінюється, відображаючи стан потреб на дан-ний момент часу. Внаслідок чого у господарюючих суб’єктів можуть виникнути надлишки запасів сировини, мате-ріалів або виявлені непотрібні матеріали. Надлишки і не-затребувані матеріали, виходячи з товарного асортимен-та, визначають за даними складського обліку шляхом порівняння приходу і витрати. Ті види матеріалів, які виявилися незатребуваними протягом року і більше, відносять до групи неходових (непотрібних). Визначають загальну вартість та заходи щодо їх реалізації.

Великий вплив на обсяг випуску має якість споживаних матеріальних ресурсів. Зміна якості визначає вихід продукції. Зниження якості потребляе-мих матеріальних ресурсів веде до поломок обладнання, порушення норм витрати матеріалу, збільшення собівартість-сті, зниження якості готової продукції. Тому при ана-лізі забезпеченості матеріальних ресурсів слід перевірити якість надійшли у звітному періоді матеріалів, з’ясу-нитка причини надходження матеріалів зниженої якості, з’ясувати, які заходи були прийняті відділом постачання для отримання матеріалів належної якості. Аналіз якості здійснюється вибірковою перевіркою, за результатами про-вєрки складають акти приймання матеріалів, що не відповідають-ють пред’явленим вимогам, що є основою для пред’явлення санкцій і претензій до постачальникам.

5.3.Аналіз використання матеріальних ресурсів у виробництві

Аналіз використання матеріалів у виробництві є-ється найважливішим напрямком аналітичної роботи, так як в ході даного аналізу можна визначити кількісний вплив різних факторів використання матеріалів на зміну обсягу випуску.

Аналізуючи вплив, який чиниться на випуск продукції, насамперед необхідно виявити, які види матеріалів лімітують вихід даного виду продукції, як виконаний план надходження цих ресурсів у звітному періоді та дотримувалися норми їх витрати на виробництво, мали місце надпланові відходи виробництва.

На зміну обсягу випуску впливають факто-ри, що характеризують використання матеріальних ресурсів у виробництві:

– зміна надходження матеріальних ресурсів (коли-кості заготовляється матеріальних ресурсів),

– зміна норми витрати матеріалів (витрата матеріалів-ла на виробництво одиниці продукції),

– зміна залишків матеріальних ресурсів на складі у вигляді запасів на початок і кінець року,

– зміна планових відходів виробництва внаслідок низької якості.

Для того щоб визначити вплив вищевказаних чинників-торів на зміну обсягу випуску, необхідно:

– визначити зміну обсягу випуску продукції – об’єкт аналізу;

– визначити абсолютне відхилення по всіх показників-лям-факторів;

– розрахувати кількісний вплив показників-факто-рів на зміну обсягу випуску. Розрахунок кількісна-ного впливу факторів здійснюється шляхом ділення абсолютного відхилення за факторами-показниками на планову норму витрати.

Вплив факторів можна визначити способом ланцюгових підстановок та способом абсолютних різниць.

Фактори, що впливають на обсяг випуску, впливають по-різному. Збільшення надходження (закупівлі) матеріальних ресурсів сприяє збільшенню обсягу випуску, і навпаки-рот. Збільшення залишків матеріальних ресурсів на початок року призводить до збільшення обсягу випуску, і навпаки. Збільшення обсягу залишків матеріальних ресурсів на ко-нець року знижує обсяг випуску продукції, і навпаки. Сни-ження величини планових відходів призводить до збільшення обсягу випуску, і навпаки.

Основними резервами збільшення обсягу випуску за рахунок використання матеріальних ресурсів у виробництві є-ються: застосування досконалої технології виробництва; іс-користування якісних видів матеріальних ресурсів; зменшення втрат матеріальних ресурсів під час зберігання-вання і перевезення; недопущення непродуктивних витрат (шлюбу); скорочення відходів виробництва; підвищення рівня-ня кваліфікації персоналу, і т. п.

5.4. Аналіз матеріаломісткості та матеріаловіддачі

При розгляді факторів, пов’язаних з використанням-їм предметів праці (матеріальних ресурсів), особливу ува-ня повинно бути приділено аналізу ефективності їх використання-ня.

Узагальнюючими показниками ефективності використання-ня матеріальних ресурсів є: materialootdaca, ма-териалоемкость, питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції, коефіцієнт використання матеріалів-лов, прибуток на рубль матеріальних витрат.

Поряд з узагальнюючими показниками аналізуються ча-спільні показники матеріаломісткості, розраховуються за від-слушною видами матеріальних ресурсів: сырьеемкость, мо-таллоемкость, енергоємність, ємність покупних матеріалів,

напівфабрикатів і т.д.

Materialootdaca (Мо) характеризує вихід продукції на один карбованець матеріальних витрат (МОЗ), тобто скільки вироб-ведено продукції з кожного рубля спожитих матеріальних ресурсів:

Мо = Vтп /МЗ (5.3)

Матеріаломісткість (Me) – показник, зворотний материалоотдаче. Він характеризує величину матеріальних витрат, що припадають на один карбованець виробленої продукції:

Me = M3/Vтп (5.4.)

Питома вага матеріальних витрат в собівартості продукції характеризує величину матеріальних витрат до повної собівартості виробленої продукції. Динаміка показника характеризує зміну матеріаломісткості про-ції.

Коефіцієнт матеріальних витрат являє собою відношення фактичної суми матеріальних витрат до пла-нової, перерахованої на фактичний обсяг випущеної продукції. Даний показник характеризує, наскільки еко-номно використовуються матеріали у виробництві, немає пере-витрати в порівнянні з встановленими нормами. Про пере-витраті матеріалів свідчить коефіцієнт більше 1, коефіцієнт менше 1 свідчить про економію.

Ефективність використання окремих видів матері-альних ресурсів характеризують приватні показники матеріа-лоемкости.

Питома матеріаломісткість визначається як відношення вартості всіх спожитих матеріалів на одиницю про-продукції до її оптової ціні.

Показник матеріаломісткості більш аналитичен, він ре-ально відображає рівень використання матеріалів у вироб-ництва. Матеріаломісткість продукції російських підприємств-ємств в середньому на 30% вище, ніж за кордоном. Один відсоток зниження матеріальних витрат приносить більший економі-психологічний ефект, ніж зниження інших видів витрат.

У процесі аналізу вивчається рівень і динаміка показу-показники матеріалоємності продукції. Для цього використовуються дані форми № 5-з. Визначають причини зміни поки-показників матеріаломісткості та матеріаловіддачі. Визначають вплив показників на обсяг виробництва продукції.

Основним аналітичним показником, що характеризує використання матеріалів у виробництві, є:

– матеріаломісткість всієї товарної продукції;

– матеріаломісткість окремих виробів.

Розрахунок і аналіз приватних показників матеріаломісткості дозволяє виявити структуру матеріальних витрат, рівень матеріаломісткості окремих видів матеріальних ресурсів, встановити резерви зниження матеріаломісткості продукції.

Аналіз структури матеріальних витрат проводиться для оцінки складу матеріальних ресурсів і частки кожного виду ресурсу у формуванні собівартості і вартості продук-ції. У ході аналізу виявляються можливості досконалість-вання структури матеріальних витрат шляхом застосування нових прогресивних видів матеріалів, використання за-менителей (металокераміки і тощо).

Аналіз матеріаломісткості здійснюється наступним чином:

— розраховується матеріаломісткість товарної продукції за планом за звітом, визначається відхилення, дається оцінка зміни.

— аналізується зміна матеріаломісткості за окремими-вим елементів витрат.

— визначається вплив зміни факторів «норм» (колі-кількості витрачених матеріалів на одиницю продукції) і цін на матеріаломісткість продукції.

— аналізується зміна матеріаломісткості найважливіших видів виробів.

— визначається вплив ефективного використання ма-ріальних ресурсів на зміну обсягу випуску.

Для розрахунку аналізованих показників залучаються форма № 5-з, дані бухгалтерського обліку за матеріалами, калькуляції найважливіших видів виробів.

На зміну матеріаломісткості продукції впливають фактори, що залежать і не залежні від зусиль рабо-ти даного підприємства.

Зміна матеріаломісткості всієї продукції та окремих виробів може бути викликане різними чинниками. Матеріаломісткість всієї товарної продукції залежить від:

— зміни структури і асортименту продукції;

— зміни цін і тарифів на матеріальні ресурси;

— зміни матеріаломісткості окремих виробів (питома витрата сировини);

— зміни цін на готову продукцію.

Методика аналізу окремих видів сировини і матеріалів у різних галузях економіки обумовлюється специфікою організації і технології виробництва, видами используе-ваних матеріалів, наявних джерел інформації.

Аналіз ефективності використання матеріальних ре-сурсів у виробництві визначається шляхом порівняння фактичних-тичного відсотка корисного використання матеріальних ресурсів до планового.

%МЗ = (МЗф /МЗпл ) * 100% (5.5)

Зниження даного показника свідчить про неефективних-ному використанні матеріальних ресурсів.

Абсолютна величина перевитрати або економії визна-визначається як різниця між фактичним витратою матері-альних ресурсів та плановими, перерахованими на фактичес-кий випуск продукції.

Для того щоб розрахувати кількісний вплив на з-сування матеріаломісткості, необхідно визначити показу-тель матеріаломісткості за планом і за фактом (тобто при всіх планових і фактичних показниках), виявити об’єкт аналізу.

Для того щоб визначити вплив зміни структур-вих зрушень на рівень матеріаломісткості, необхідно іс-рахувати різницю між матеріаломісткістю, перераховану на фактичний випуск і асортимент, і матеріаломісткістю за планом.

Для того щоб розрахувати вплив зміни себестои-ності окремих виробів на рівень матеріаломісткості про-ції, необхідно обчислити різницю між матеріало-ємністю в цінах, прийнятих у плані, і матеріаломісткістю продукції, перераховану на фактичний випуск і асор-тімент.

Для того щоб визначити вплив зміни цін на сировину і матеріали, тарифів на електроенергію на зраді-ня матеріаломісткості, необхідно знайти різницю між фак-тичної матеріаломісткістю в планових цінах і матеріало-ємністю фактично в цінах, прийнятих у плані.

Для того щоб виявити вплив зміни оптових цін на зміну матеріаломісткості, необхідно обчислити раз-кордон між фактичною матеріаломісткістю в цінах, дей-ствовавших у звітному році, і фактичної материалоемко-стю в планових оптових цінах.

Підвищення матеріаломісткості може бути викликано порушенням технології і рецептури; недосконалістю організації виробництва і матеріально-технічного забезпечення; низькою якістю сировини і матеріалів; заміною одних видів матеріалів на інші.

Вплив ефективності використання матеріальних ресурсів на обсяг виробництва можна визначити за форму-ле:

Vвп = МОЗ * Мо або Vвп = МЗ/Ме (5.6)

Для розрахунку впливу факторів на обсяг випуску можна використовувати спосіб ланцюгових підстановок, спосіб абсолют-вих різниць та відносних різниць, інтегральний метод.

5.5. Аналіз використання відходів виробництва

У ході створення продукції, робіт, послуг в технологічних-ком процесі виникають відходи виробництва. Відходи про-виробництва неминучі. Проте їх величина непостійна. Вона залежить від того, наскільки прогресивні норми витрати ма-матеріалу, від рівня застосовуваної технології та особливостей виробництва.

Частина відходів виробництва використовують підприємства са-мостійно, виготовляючи з відходів виробництва ті чи інші види продукції, які збільшують виручку від реалізації. Частина відходів виробництва може бути реалізована-вана іншим господарюючим суб’єктам за ціною можливого використання у вигляді сировини і матеріалів.

Аналіз ефективності використання матеріалів по-казателям матеріаловіддачі і матеріаломісткості повинен бути доповнений аналізом використання відходів виробництва. Показник ефективності використання матеріалів опрі-визначається як відношення вартості відходів до повної вартості-сті витрачених матеріалів.

Аналіз відходів виробництва починається з визначення показника матеріаломісткості продукції. Показник розрахований-ляється за планом, за фактом. Потім визначають відхилення. За результатами проведених розрахунків дають оцінку. Потім аналізують зміну запланованої ефективності іс-користування матеріалів. Для цього визначають коэффици-ент, що показує співвідношення між вартістю мате-ріалів і вартістю відходів:

м/о = Вартість матеріалів / Вартість відходів (5.7)

Даний коефіцієнт показує, у скільки разів відходи за ціною вихідної сировини (за вартістю) дорожче відходів за ціною можливого використання.

На підставі цього коефіцієнта визначають сто-вартість відходів за планом (за нормами плану, виходячи з техно-логії виробництва) і фактом. Щоб розрахувати вартість відходів, необхідно зворотні відходи за планом і за фактом-ту (окремо) помножити на коефіцієнт, що показує з-відношення вартості матеріалів і відходів:

Вартість відходів = Зворотні відходи * Км/о (5.8)

Отримані результати порівнюють, дають оцінку. Опрі-визначають зміну вартості відходів виробництва.

Якщо всі відходи реалізуються, то необхідно визначити коефіцієнт корисного використання матеріалів, а слідів-вательно, і зміна частки відходів виробництва.

Коефіцієнт корисного використання матеріалів опрі-визначається як відношення різниці вартості матеріалів та вартості відходів до вартості матеріалів:

Вартість матеріалів – Вартість відходів

п. і. м. =

Вартість матеріалів (5.9)

Цей коефіцієнт визначають за планом за звітом. Визначають відхилення, дають оцінку.

Після цього визначають зміну частки відходів (К ):

= 100% – п. і. м. (5.10)

На закінчення визначають вплив зміни величини відходів на зміну обсягу випуску. Для цього необхід-мо зміна величини відходів розділити на планову матеріаломісткість.

За наявності понадпланових відходів обсяг випуску сни-жається, і навпаки.

На основі проведених розрахунків необхідно зробити ви-вод і визначити заходи по зниженню матеріалоємності і величини планових відходів при виготовленні продукції.

Короткий опис статті: матеріальні ресурси

Джерело: Аналіз використання матеріальних ресурсів — Освітній сайт

Також ви можете прочитати